-
1 gold
1. n1) золотоmade of gold — із золота, золотий
2) золоті монети (гроші)3) багатства; скарби4) високі моральні (фізичні) якості5) колір золота; золотистий колір6) центр мішені (при стрільбі з лука)7) тканина з золотою ниткою, парча2. adj1) золотий2) золотистого кольору* * *I n1) золото2) золоті монети, гроші; багатства, скарби3) високі ( моральні або фізичні) якості4) колір золота; золотавий колір6) icт. золота нитка, мішура; тканина із золотою ниткою, парчаII a1) золотий -
2 overshoot
In1) відхилення від установленого значення2) ав. «переліт» під час посадкиIIv (past і p.p. overshot)1) промахнутися, не влучити (під час стрільби)2) пролетіти мимо цілі (про кулю)3) стріляти краще (від когось)4) перевищувати, перевершувати5) по-хижацькому винищувати дичину (в певному районі)* * *I n1) невдача, "перебір"2) cпeц. відхилення від встановленого значення3) aв. "переліт" при посадці4) переповнення ( ринку); надвиробництво5) надмірний ріст, надмірне підвищенняII v( overshot)1) промахнутися ( при стрільбі); пролетіти мимо цілі ( про кулю)2) стріляти краще ( за кого-небудь)3) перевершувати, перевищувати -
3 overshoot
I n1) невдача, "перебір"2) cпeц. відхилення від встановленого значення3) aв. "переліт" при посадці4) переповнення ( ринку); надвиробництво5) надмірний ріст, надмірне підвищенняII v( overshot)1) промахнутися ( при стрільбі); пролетіти мимо цілі ( про кулю)2) стріляти краще ( за кого-небудь)3) перевершувати, перевищувати -
4 bird
n ч.і ж. ім'я Берд* * *I n1) птах2) дівчисько, легковажна жінка3) хлопець, людина4) літальний апарат, літак, керована ракета5) aмep. військовий льотчик6) ув'язнений, арештант; злочинець7) cл. тюремний строк ( ув'язнення)9) волан ( у бадмінтоні)10) cпopт. тарілочка ( мішень при стрільбі)11) ( the bird) грубий жест12) aмep.; cл. орел ( знак військового звання)13) арх. пташеняII v1) ловити, стріляти птахів -
5 fouling
n1) засмічення2) заяложування, засмальцьовування3) неправильне показання (приладу)4) несправність, неполадки5) обростання черепашками і водоростями (підводної частини судна)6) пороховий нагар (при стрільбі)* * *[`fauliç]n1) тex. засмічення; замаслювання, заяложення, засалювання ( шліфувального круга)2) неправильне показання ( приладу); неправильне спрацьовування, несправність, неполадки -
6 bird
I n1) птах2) дівчисько, легковажна жінка3) хлопець, людина4) літальний апарат, літак, керована ракета5) aмep. військовий льотчик6) ув'язнений, арештант; злочинець7) cл. тюремний строк ( ув'язнення)9) волан ( у бадмінтоні)10) cпopт. тарілочка ( мішень при стрільбі)11) ( the bird) грубий жест12) aмep.; cл. орел ( знак військового звання)13) арх. пташеняII v1) ловити, стріляти птахів -
7 overshoot
['əuvəʃuːt]1) промахну́тися ( при стрільбі), не влу́чити2) перен. зайти́ на́дто дале́ко, "пересоли́ти"3) стріля́ти кра́ще ( від когось)4) переви́щувати, переве́ршувати -
8 abroad
1. adv1) за кордоном; за кордон2) поза домівкою; не вдома; зовні; з дому3) широко, всюди, у всіх напрямах4) далеко від метиto be all abroad — помилятися; розгубитися, зніяковіти, збентежитися
* * *adv1) за кордоном; за кордон2) aмep. у Європі; у Європу (через oкeaн)3) надворі; надвір4) широко, усюди5) далеко від цілі (при стрільбі, в іграх)6) у гpaм.; знaч.; iм. закордон -
9 derivation
n1) утворення; одержання, (з)добування2) джерело; походження3) дериват, похідне4) лінгв. деривація, слововивід5) етимологія, походження слова6) біол. еволюційне вчення; теорія еволюції7) мед. відтягування8) мат. взяття похідної; рішення; висновок9) ел. відгалуження, шунтування* * *n1) утворення, отримання ( з якого-небудь джерела); добування2) джерело; походження3) cпeц. дериват, похідне4) лiнгв. деривація, словотворення; етимологія; походження слова5) бioл. вчення про походження органічних форм, еволюційне вчення; теорія еволюції6) мeд. відволікання, ревульсія7) мaт. диференціювання, операція знаходження похідної; виведення виразу, виведення формули8) eл. відгалуження, шунтування9) вiйcьк. деривація ( при стрільбі)10) лiнгв. виведення, отримання ( синтаксичної структури) -
10 abroad
adv1) за кордоном; за кордон2) aмep. у Європі; у Європу (через oкeaн)3) надворі; надвір4) широко, усюди5) далеко від цілі (при стрільбі, в іграх)6) у гpaм.; знaч.; iм. закордон -
11 derivation
n1) утворення, отримання ( з якого-небудь джерела); добування2) джерело; походження3) cпeц. дериват, похідне4) лiнгв. деривація, словотворення; етимологія; походження слова5) бioл. вчення про походження органічних форм, еволюційне вчення; теорія еволюції6) мeд. відволікання, ревульсія7) мaт. диференціювання, операція знаходження похідної; виведення виразу, виведення формули8) eл. відгалуження, шунтування9) вiйcьк. деривація ( при стрільбі)10) лiнгв. виведення, отримання ( синтаксичної структури) -
12 gold
I n1) золото2) золоті монети, гроші; багатства, скарби3) високі ( моральні або фізичні) якості4) колір золота; золотавий колір6) icт. золота нитка, мішура; тканина із золотою ниткою, парчаII a1) золотий -
13 bracket
['brækɪt] 1. n1) ду́жка2) підста́вка, пі́дпі́рка; кронште́йн, консо́ль; бра3) га́зовий ріжо́к2. v1) бра́ти в дужки́2) зга́дувати, ста́вити по́руч (з кимсь, чимсь)3) військ. захопи́ти у "ви́лку" ( при стрільбі) -
14 forced sensing
n оцінка розриву при стрільбі з великим зміщенням -
15 multiple target missile capability
n бойові можливості зур при стрільбі по груповійEnglish-Ukrainian military dictionary > multiple target missile capability
См. также в других словарях:
Наблюдение при стрельбе — НАБЛЮДЕНІЕ ПРИ СТРѢЛЬБѢ. См. Артиллерійское наблюденіе … Военная энциклопедия
Артиллерийский огонь — АРТИЛЛЕРІЙСКІЙ ОГОНЬ является главнымъ средствомъ арт. при выполненіи ею боевыхъ задачъ. Успѣхъ ея боевой работы всецѣло зависитъ отъ надлежащаго веденія огня. Огонь полевой артиллеріи, вообще говоря, ведется внезапными короткими и сильными… … Военная энциклопедия
Лафет орудийный — *ЛАФЕТЪ ОРУДІЙНЫЙ. Первоначально Л. служили только простою опорою орудія при выстрѣлѣ, но съ постеп. соверш ніемъ устр ва Л., они въ наст. время поедставляютъ оч. сложн. конструкціи, изученіе дѣйствія к рыхъ и установленіе правилъ расчета… … Военная энциклопедия
Артиллерийская позиция — АРТИЛЛЕРІЙСКАЯ ПОЗИЦІЯ. Будучи способной къ продолжительному бою съ одного мѣста, артиллерія должна умѣть выбирать наивыгоднѣйшее мѣсто для орудій и средствъ боевого снабженія, непосредственно сопровождающихъ батареи и высшія соединенія. Такое… … Военная энциклопедия
Полигоны учебные артиллерийские — ПОЛИГОНЫ УЧЕБНЫЕ АРТИЛЛЕРІЙСКІЕ, назначаются для маневр нія и стрѣльбы. Это обширные, незаселенные участки съ возможно болѣе пересѣч мъ рельефомъ и надлежащимъ образомъ оборуд ные. Нѣк рые П. предоставлены исключ но арт ріи (спеціально арт… … Военная энциклопедия
Меткость — МѢТКОСТЬ, свойство оружія, выражающееся въ однообразіи резул товъ стрѣльбы; измѣряется величинами, обратными служащимъ для оцѣнки разсѣиванія выстрѣловъ. При стрѣльбѣ однимъ и тѣмъ снарядомъ и зарядомъ, при одномъ углѣ возвышенія, паденіе… … Военная энциклопедия
Дальность выстрела — ДАЛЬНОСТЬ ВЫСТРѢЛА горизонтальная есть разстояніе отъ дула оружія до точки пересѣченія траекторіи снаряда съ горизонт. уровнемъ дула. Д. выстрѣла зависитъ отъ конструкціи оружія и снаряда (пули), отъ величины заряда и угла возвышенія. Чѣмъ больше … Военная энциклопедия
Артиллерия современная — АРТИЛЛЕРІЯ СОВРЕМЕННАЯ. I. Назначеніе полевой и горной А. Полевая А. имѣетъ своимъ назначеніемъ сопровождать, а иногда и опережать свою пѣхоту (ѣздящая А.) и кавалерію (конная А.), подготовлять и поддерживать атаку, задерживать атакующаго,… … Военная энциклопедия
Артиллерия (исторический очерк) — АРТИЛЛЕРІЯ. Историческій очеркъ. Слово А. производится одними отъ латинскихъ arcus лукъ и telum стрѣла (вообще оружіе для пораженія издали), или отъ ars искусстве и tollere поднимать; другими отъ итальянскихъ arte de tirare искусство стрельбы,… … Военная энциклопедия
Артиллерия морская — АРТИЛЛЕРІЯ МОРСКАЯ. Историческій очеркъ. Исторія примѣненія въ морской войнѣ А., какъ искусства поражать противника на разстояніи, мож. б. раздѣлена на двѣ части, рѣзко отличающіяся по характеру оружія: эпоху греческаго огня отъ половины VII вѣка … Военная энциклопедия
Балистика внешняя — БАЛИСТИКА ВНѢШНЯЯ изслѣдуетъ движеніе снаряда по вылетѣ изъ орудія. Съ давняго времени математики занимались изученіемъ движенія артил. снарядовъ. Галилей доказалъ, что кривая, описываемая снарядомъ, была бы параболой, если бы не было… … Военная энциклопедия
